Дитина в очах батька завжди здається лагідним оленям, нездатним до жорстокості і насильства. Але цифри говорять зовсім про інше, і кількість дитячих злочинів та запобігання проявам жорстокості цілком співвідноситься з кількістю таких самих явищ у дорослих. Для того щоб вчасно розгледіти небезпечні симптоми у Вашої дитини, необхідно мати уявлення, на чому будується дитяча жорстокість, і в який момент особливо потрібні активні дії з Вашого боку.
Жорстокість дитини завжди несподіванка для батьків. Колись ласкаве і ніжне чадо починає відривати крильця у метеликів, тягати кошенят за хвіст, знущатися над тим, хто молодший. Жорстоке поводження стає помітним вже у молодших школярів, починаючи з 6-річного віку. Якраз у цей час активно проявляється характер, але життєвого досвіду ще недостатньо, щоб вповні оцінити різницю між добром і злом.
Прояв жорстокості у дітей
Існують кілька неочевидних форм прояву жорстокості, які загрожують оточенню і Вашій дитині:
- Пасивна агресія - елемент прояву жорстокості, коли негативні емоції накопичуються всередині свідомості дитини і проявляються в невеликих вчинках, діях із негативними наслідками. Так, дитина з пасивної агресією може наступити на маленьку тварину або розчавити ногою мурашник. Якщо вчасно не локалізувати причину подібної агресії - вона може прийняти більш важкі форми.
- Віртуальна жорстокість - жорстокість, яка проявляється, коли дитина грає в комп'ютерні ігри або приставку. Спочатку подібний вид жорстокості здається безпечним, але з часом у певного відсотка підлітків у свідомості починають розбудовуватися неправильні аналогії з реальним світом, і відбувається заміщення віртуального і дійсного. Ми наполегливо рекомендуємо батькам мінімізувати контент з проявом явної жорстокості або ретельно стежити за психологічним станом дітей під час гри за комп'ютером.
Причини дитячої жорстокості
Причини такої поведінки можуть бути найрізноманітнішими. Починаючи від перегляду дорослих програм по телевізору і закінчуючи агресивною поведінкою дорослих в сім'ї. Дитина просто повторює наочні приклади, картинки, які вона бачить у житті. До того ж діти в силу віку погано контролюють емоції. Може бути, що вихованням дитини практично ніхто не займається й агресивною поведінкою вона просто хоче привернути увагу, отримати свою дозу ніжності і любові.
Види дитячої жорстокості
Виділяють два види прояви дитячої жорстокості: фрагментарний і стійкий.
Фрагментарна жорстокість характеризується тим, що у неї немає постійної основи - це спонтанні прояви невдоволення і роздратованості, зазвичай спрямовані на членів сім'ї, друзів, учителів. В такому пориві підліток може кинути у Вас чимось, що попалося під руку, або впасти в істерику, не перестаючи кричати і тупотіти ногами.
Боятися фрагментарної жорстокості не варто - вона може бути викликана перевтомою, тиском з боку однолітків або викладачів. Проте, якщо Ви помічаєте за Вашою дитиною часті прояви подібної жорстокості - зверніться до психолога, щоб причина була локалізована, і щоб у майбутньому у Вашого сина або доньки не було проблем із контролем своїх емоцій.
Наступний тип дитячої жорстокості - стійка жорстокість, і це вже серйозно. Стійка жорстокість найчастіше спрямована на якусь конкретну групу (однолітки, тварини, іграшки), яка викликає дедалі більшу напругу і роздратування в свідомості дитини, що тягне за собою регулярний виплеск негативної енергії щодо ненависної групи. Це може бути фізичне насильство або словесна агресія.
У разі, якщо Ви помітили за своєю дитиною подібні прояви жорстокості - негайно зверніться за допомогою до психолога. Можливо, це врятує майбутнє Вашого сина або дочки.
Рекомендації для батьків
Будь-яка форма жорстокості неприпустима. Необхідно більше розмовляти з дитиною на теми, що її хвилюють, стати для неї хорошим співрозмовником і найкращим другом. Створити вдома максимально спокійну, довірливу атмосферу. Пояснити з точки зору громадської думки, які вчинки вважаються хорошими, а які - поганими.
Не будьте голослівними: розкажіть, що не можна обзивати однокласника очкариком, тому що знизитися зір може у будь-кого. У той самий час, коли хлопчисько почне носити контактні лінзи, ніхто і не згадає, що він колись носив окуляри. Не можна знущатися над беззахисними тваринами, тому що вони не можуть дати відсіч. Не можна ображати дівчинку з капловухими вухами - вона не винна, що народилася з нестандартною зовнішністю.
Якщо вчасно не звернути увагу на жорстоке поводження дитини, то ситуація в дорослому житті тільки посилиться. Виросте безжальна, з неконтрольованими нападами люті людина. Їй буде важко адаптуватися в будь-якому колективі, виникнуть труднощі з опануванням професії і пошуком роботи. Дитина виросте неблагополучним, агресивним дорослим і може навіть мати проблеми з законом.
Такі люди зважають лише на свою думку, намагаються у всьому і всюди домінувати. Суспільство не терпить цього, і людина з такою поведінкою в більшості випадків опиняється за межами соціуму.
Щоб випередити такі сумні наслідки, доброту і чуйність краще виховувати з дитинства.
